Два розкинув крила, над рікою курличе лелека,
До домівки вернувсь, до скелястих своїх берегів...
Зустрічає завжди тих, хто їде додому здалека,
Рідний дім, рідний край своїм затишком й тінню лісів.
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
2. Утопаєш в листві і бузком надихаєш ти душу,
Мій Житомир пташками виспівує зранку красу,
І коли я тебе ненадовго залишити мушу,
Я травневу любов твою завжди у серці ношу!
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
3. Моя земле навчила любові, поваги і шани
До землі, до людей, Божих істин відкрилася суть,
І найкраще, що маю від тебе, від тата й від мами
Із плодами добра я крізь ціле життя пронесу!
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
(c) ЛЮДМИЛА КАМЕРОН
Відеокліп:
https://www.youtube.com/watch?v=SsDB9YWTgg0
Людмила Камерон ,
Варшава, Польша
Закрой глаза, задумайся на миг-
В чем cмысл жизни, для чего на свет родился?
И счастлив тот, кто истину постиг,
Кто для Христа прожить свою жизнь согласился.
Господь, дай мне силы идти,
Идти за Тобой, и крест свой нести.
В Тебе надежда моя,
С Тобой все смогу в это верую я.
Прочитано 1815 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : В Храмах не снимают грехи – в Храмах о них говорят - Антон Странно бывает видеть, как грешники снимают грехи грешникам. Может не знаю чего, так расскажите, и поведем беседу вместе. Об этом статья. Написал статью после того, как увидел глаза и лицо церковного служителя, именно церковного служителя, а не Христа, потому что на лице написана была неуверенность и безпокойство за совершенный поступок. Глаза выдавали его, и покоя не было в них. Этот человек - снимает грехи с Путина, он исповедует его в Москве. А по соседству - стоит здание, где люди трудятся на ниве искусства. И вот решил этот человек - отнять здание у них, и очень уверен, что власть Путина, но не Отец Наш Небесный будет гарантом ему в этом деле. Все это увидел на ТВ по ARTVi. Такие примеры отталкивают людей от церкви, ведь должны служители в Храмах - Отца чтить, и лишь Его видеть перед собой в делах своих, а этот - на властителя земного надеется, как торгаш в лавке перед Храмом Христа - меняет свои тридцать серебрянников!
